Симон ПЕТЛЮРА: архітектор української незалежності
25 травня 2026 року виповнюється 100 років з дня трагічної загибелі видатного українського державного і культурного діяча, борця за незалежність України у ХХ столітті, голови Директорії, Головного Отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри.
Коли ми говоримо про Симона Петлюру, часто згадують Головного отамана, але він був передусім державником. Його вплив на українську державність був критичним у найважчий момент — 1918–1921 років.
Симон Петлюра боровся за суб'єктність України. Він чітко розумів: якщо Україна не матиме власної армії, про незалежність можна забути. Його зусилля щодо створення регулярних збройних сил УНР заклали основу тієї армії, яку ми маємо сьогодні. Він показав, що українці готові зі зброєю в руках захищати свій вибір.
Також Симон Петлюра був одним із перших, хто намагався інтегрувати Україну в європейську безпекову архітектуру. Його союзи та зусилля в Парижі були спрямовані на те, щоб світ нарешті побачив: Україна — це не «внутрішня справа» росії, а повноцінний європейський гравець.
Петлюра розумів, що державність тримається не лише на зброї, а й на культурі. Підтримка української ідеї, мови та освіти в часи війни — це те, що врятувало нашу ідентичність від повного знищення.
Сьогодні, у 2026 році, бачимо, що заповіти Симона Петлюри актуальні як ніколи. По-перше, його фраза про те, що «без власної армії ми приречені», сьогодні втілюється у найвищому рівні довіри до ЗСУ. По-друге, українці продовжують його справу — боряться з тим самим ворогом, який намагався стерти УНР.
Симон Петлюра залишив нам головний урок: незалежність не дарують, її виборюють і постійно відстоюють. Його діло живе в кожному з нас, хто сьогодні працює чи воює заради вільної України.
