Інформація для ознайомлення

Трудове законодавство на захисті прав учасників АТО (2)

Оприлюднено у Інформація для ознайомлення

Дотримання прав і свобод особи стало одним з найважливіших пріоритетних принципів незалежної української держави. Одним з важливих напрямків захисту прав

людини є захист трудових прав учасників антитерористичної операції та членів їх сімей.
Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Відповідно до статті 39 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців. У разі непровадження ними підприємницької діяльності у період проведення мобілізації нарахування податків і зборів таким фізичним особам - підприємцям не здійснюється.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей час перебування громадян України на військовій службі (у тому числі в особливий період) зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. За військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу.

В разі прийняття на роботу осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби, відповідно до частини третьої статті 26 КЗпП, випробувальний термін не встановлюється.
Додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню має молодь, яка звільнилася із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби і яка вперше приймається на роботу. Для працевлаштування зазначених категорій осіб підприємствам встановлюється квота відповідно до ст.14 Закону України «Про зайнятість населення». Згадані гарантії, зважаючи на норми статті 196 КЗпП, чинні протягом шести місяців після закінчення або припинення служби. Також згідно з частиною першою статті 197 КЗпП вказаній категорії осіб перше робоче місце надається на строк не менше двох років.
Згідно зі статтею 42 КЗпП України у разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією й продуктивністю праці. У разі рівних умов продуктивності праці та кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема:
- учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551;
- працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Згідно з пунктом 5 частини сьомої статті 10 Закону України « Про відпустки» щорічна основна відпустка за бажанням працівника надається особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання. Зокрема, учасники АТО мають право на отримання щорічної відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи.
Крім того, учасники АТО мають додаткові гарантії щодо отримання кількох видів відпусток. Так, згідно зі статтею 162 Закону «Про відпустки»
учасникам бойових дій надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік, а на підставі статті 25 цього Закону за бажанням працівника в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати. Також відповідно до пункту 6 частини 12 статті 10 Закону «Про відпустки» роботодавець має надавати щорічні відпустки в зручний для дружин (чоловіків) військовослужбовців.

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: