НОВИНИ

Дев’яностолітній воїн Григорій Олександрович Казюта

Оприлюднено у Новини району та області

Більше півсотні концертів за чотири роки нинішньої війни дав з сільським оркестром народних інструментів його керівник 

Григорій Олександрович Казюта, якому влітку виповниться 90 років. А якщо пригадати Другу світову, то понад сотня концертів перед тодішніми й теперішніми воїнами набереться.
Перший виступ народних артистів із села Бугаївка Ізюмського району, а з ними й колишнього вчителя Григорія Казюти відбувся 9 травня 2014 року на горі Крем’янець, коли сусідній Слов’янськ перебував у руках терористів й канонаду було чутно в оселях ізюмчан.
Другий концерт відбувся неподалік ізюмського села Довгеньке. Сцену змайстрували край поля, на яке просто під час виступу артистів сідали гелікоптери: виносили поранених, а назад заскакували десантники й спецпризначенці, аби вирушити до пекла війни. Їх супроводжував «Козацький марш», який народний оркестр виконує відтоді на кожному концерті.
Бугаївці дають концерти в місцях, куди сягає ворожа артилерія. На своїх плечах вони винесли тягар перших днів і місяців війни: годували гвардійців, десантників, танкістів, піхотинців — близько 2 тисяч осіб на день. А ще ремонтували техніку, забезпечували військо запчастинами, купували й дарували авто. Григорій Олександрович, як і більшість його односельців, усе, що мав у коморі, віддавав на передову.
Фронт віддалявся від Ізюма, а за ним поспішав і «концертний батальйон», у якому важливе місце посідає один із головних підрозділів — оркестр народних інструментів на чолі з незмінним впродовж півстоліття Григорієм Казютою. Святогірськ, Слов’янськ, Бахмут, Курахине, Щастя, Солідар, Званівка, Красногорівка, Костянтинівка, Торецьк… Це далеко не повний перелік міст, містечок та сіл Луганщини і Донеччини, де артистів вітали бійці, переселенці і корінні мешканці тих країв.
А вперше почав виступати перед воїнами Григорій Олександрович далекого 1944-го — перед пораненими евакогоспіталю, який розгорнули в Бугаївській церкві Ікони Охтирської Божої Матері.
Потім Григорій Олександрович служив десантником, працював бухгалтером на МТС, 35 років пропрацював учителем фізкультури в сільській школі. А ще Бог обдарував його музичним талантом, аби радував людей… Отож понад півстоліття грає чоловік на домрі та очолює сільський оркестр народних інструментів.
І воює. Бо добре слово, рідна пісня надихають на подвиг. Так було під час Другої світової війни і так буде завжди.
Фото і текст - Леонід Логвиненко.
Джерело

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

  • rada
  • city izyum
  • uk 3
  • bpd integr
  • baner new
  • NADU
  • president kadr rezerv
  • rv
  • top11
  • uk 4
  • uk 9
  • Harkyvoblenergo
  • izyum2
  • president kadr rezerv
  • uk 9
  • uk 37

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Канал не знайдено